Відгук про новелу Проспера Мериме Маттео Фальконе

Нещодавно я прочитав новелу видатного французького письменника Проспера Мериме «Маттео Фальконе». До недавнього часу мені здавалося, що справедливість і жорстокість несумісні, проте тепер я переконаний, що це не так. Важко визначити відношення до героїв новели. У будь-якому випадку воно виявиться неоднозначним.

Дія новели відбувається на острові Корсіка. Головний герой оповідання — Маттео Фальконе. Це влучний стрілець, сильна і горда людина, справжній корсіканець, що має твердий характер і непохитну волю. У Маттео є син — Фортунато, надія сім’ї. Хлопчик ховає в стозі сена пораненого утікача — злочинця, якого переслідує поліція. З дивовижним для дитини спокоєм він зустрічає шістьох стрільців на чолі з їх сержантом. На розпитування Фортунато відповідає, що нікого не бачив. Боятися йому нічого, адже хлопчика захищають ім’я і репутація батька. Проте сержант пропонує Фортунато годинник в обмін на відомості про місцезнаходження утікача. Хлопчик погоджується, і злочинця заарештовують. Гордий Маттео Фальконе з жахом дізнається про вчинок сина. Особливо важко Маттео пережити те, що полонений називає його будинок будинком зрадника. До глибини душі приголомшений таким, що сталося, корсіканець не приймає вибачень Фортунато. Він відводить хлопчика від будинку і вимагає, щоб той молився. Потім, незважаючи на прохання Фортунато про помилування, Маттео влучним пострілом вбиває свого сина.

Як і усі твори Проспера Мериме, новела «Маттео Фальконе» побудована незвичайно майстерно. Кожен епізод важливий, вчинки героїв обумовлені часом і місцем. У читача до кінця новели залишаються сумніви в тому, що Маттео Фальконе уб’є Фортунато, що провинилося. Проте Проспер Мериме, що вивчав життя корсіканців, переконливо доводить оповідання до логічного завершення. Без сумніву, новела «Маттео Фальконе» дає яскравіше уявлення про Корсіку, чим найдетальніші описи цього острова.

Читаючи цю новелу, я щиро співпереживав усім без виключення її героям: утікачеві, що попав в руки закону, стомленим пошуками стрільцям, дружині Маттео — Джузеппе, загиблому від руки батька Фортунато і, нарешті, корсіканцеві, здатному покарати за зраду власного сина.

Перу Проспера Мериме належить ряд новел, в яких перед очима читача проходять цілісні, наповнені пристрастями характери, серед яких варто згадати хоч би знамениту Кармен. Ця скромна в житті людина зуміла показати Європі XIX століття персонажів, що не зіпсованих впливом європейської цивілізації, частенько живуть за своїми власними законами. Недаремно до творчості Проспера Мериме випробовував великий інтерес Олександр Сергійович Пушкін.

Тепер я вважаю Мериме одним з моїх улюблених авторів. Я постараюся прочитати якомога більше новел цього чудового письменника.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*