Естетичний і етичний маніфест Данте

(за твором Данте Алигьери «Божественна комедія»)

Могутня Римська імперія лягла під натиском завойовників — готовий, візантійців, норманов, іспанців… Настали середньовічні часи — пора хрестових походів, рицарської поезії, готичних храмів, перших університетів.

У пам’яті народу не померла слава полеглої Римської республіки. Середньовічна Флоренція намагалася влаштувати самоврядування, як за часів Римської республіки. За часів Данте (1265-1321) північна Італія входила разом з Німеччиною до складу Священної Римської імперії, яку очолював імператор з німецької знаті.

Флоренція бажала бути незалежною від чужоземця-імператора, більший вплив на її політичне життя мав Папа Римський. Але і серед сторонников-гвельфов не було порядку: вони розкололися на «білих» і «чорних».

Данте активно брав участь в політичних подіях, входив до групи «білих» гвельфов, і коли влада у Флоренції перейшла в руки «чорних» гвельфов, поетові довелося стати довічним вигнанцем.

Вигнання стало для Данте трагедією. Він назавжди залишається патріотом-громадянином своєї держави, в публіцистичних і художніх творах висловлює свої погляди на можливість побудови справедливої і гуманної держави, здатної забезпечити світ і свободу кожного громадянина.

«Божественна комедія» — це своєрідний естетичний і етичний маніфест Данте, який сподівався, що читач подумки пройде через усі випробування і страждання, змальовані в книзі, і очиститься від гріхів, стане духовно вищий, гуманніший, моральніший.

Данте назвав свій твір «Комедією», пояснюючи, що по нормами середньовічної поетики так позначається будь-яка оповідь середнього стилю з сумним початком і щасливим кінцем, написаним народною мовою.

Слово «Божественна» додав до назви твору його перший біограф і автор «Декамерона» Джованни Боккаччо, виражаючи своє задоволення і бажаючи зробити наголос на величному сенсі поеми.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*