Зимовий вечір у дворі (твір-опис)

Сьогодні з ранку пішов пластівцями справжній сніг. До цього з неба сипалася дрібна і жорстка крупа, від якої було холодно і незатишно, а сьогодні — сніг. Він, нарядний і радісний, миттєво прикрив потворність дворів і створив свято. У морозному повітрі, замислившись, опускаються сніжинки. Дерева простягають їм назустріч руки-гілки, а назбиравши, важко опускають їх до землі. Удома навколо мого двору стали манірними і урочистими, їм зима насувала шапки, не забула прикрити і бляшані похмурі карнизи вікон і під’їздів. Із-за снігу вечір став світліший і беззащитнее.
Ліхтарі над під’їздом скривджено і короткозоро втупилися в простір, сніг заліпив ним очі — не підглядайте.
З сусіднього під’їзду вискочив ротвейлер і… розгубився, а потім, як безумний, кинувся борознити двір. Тут же вибіг хазяїн собаки… зупинився і сказав:
— Здрастуй, сніг.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*