Твори про Хліб

Хліб на столі

З давніх часів і у усіх народів найбільшою святістю був хліб. Його присутність сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і, навпаки, коли він зникав, приходила біда. Предки не лише віддали заслужену хвалу ржи-кормильице, але і визнали її вічні заслуги в долі людства. У зерно, в цей маленький тугий зливок матерії стільки вкладено життєвій мудрості, добра і віри у безсмертя, що його таємниця і досі здається нам магічною. Усе у нас від нього, від хліба. А в тому, і ми самі, кожен з нас — дитина своїх батьків, свого народу і хліба. З давніх часів батьки привчали дітей своїх берегти хліб. Ще з молоком матері засвоювалися правила бережливого відношення до святая святих. Людей, які прийшли з чистим серцем, хорошою місією або хорошою новиною, на нашій землі завжди зустрічали хлібом сіллю. Короваєм благословляли молодих, без хлібини не можна було зайти в новий будинок, народжувалася дитина — теж йшли з хлібом. Віддамо ж шану тим, хто виростив його, рукам, які подарували запашні, схожі на сонце, короваї. Знімемо перед ним капелюхи, відхилимося, щоб одвічно він був на нашому столі, щоб не черствішав, тому що, як мовив народні вуста, коли черствішає хліб — черствішають душі.

Ти і твій хліб

«Хліб — усьому голова, — так говорять у нас. Хлібом присягаються, як ім’ям матері, Батьківщина. Тому що хліб — це життя, він вічний, як мати, як Батьківщина. Людина вирощує хліб. А хліб вирощує людину. Виховує і перевіряє його на зрілість і мужність. І це також вічно, як світ. Хліб не можна замінити нічим. Старі люди люблять говорити; «Хліб — це святе». Мабуть, тому, що були на їх долі роки, коли було слово «хліб», але не було самого хліба. І ще, мабуть для того, щоб ми, виходячи у світ, раз і назавжди перейнялися трепетом до тих рук, які виростили і випекли цей високий і м’який хліб. Він може навчити усіх нас поважати роботу і мирне безхмарне небо над головою. Хліб — це багатство нашої країни. І його треба берегти і поважати. Адже так приємно бачити на своєму столі високий, запашний коровай. У хорошій сім’ї хліб ніколи не черствішатиме. Але є люди, які не поважають хліб, викидають його, коли він зачерствіє. Вони не поважають той довгий шлях, який пройшов хліб, перш, ніж потрапити до столу, та важка праця, яка вкладена у нього, самої людини. Тому бережіть хліб — мірило нашої вихованості і духовності.

Хліб

Він щодня приходить до нас — рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочку, батончик, рогалик, коровай, калач, паску, пиріг. І все-таки хліб.

Якщо на столі немає хліба — на нім чогось бракує. Найголовнішого. Тому що хліб — те багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо говорять про нього: хліб — батенько, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.

Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У усіх народів він святий. Хліб берегли, в його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. Хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого у світі не обходиться без хліба. Він найсмачніший, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб з нашого поля.

І, щоб зорати поле, теж потрібний хліб. І, щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.

Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села і міста, цілі місцевості і країни, так що жодній війні і жодній армії і не снилося таке спустошення.

Знати ціну хлібу, уміти його економити, бути бережливими і дбайливими хазяями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб залишається у нас головним. Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. Так давайте відноситися до нього завжди з шаною і повагою. Не жаліємо дати шмат хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось з моїх ровесників стане кондитером або пекарем і дарує людям хліб: Як їсте ви короваї, Калачі смачні їсте, — Не забудьте відхилитися Хлебоделу за це!

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*