«Хліб — усьому голова» усім відоме прислів’я. У нім закладена вікова мудрість нашого народу, який упродовж усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде світ, буде щасливе здорове життя народу нашої країни.
З давніх пір в житті народу було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого відношення до хліба. Хліб… Ось він — свіжий, м’який, запашний — лежить на вишитому рушнику. Від нього пахне золотою нивою, спекотливим сонцем, чується пісня жайворонка.
До жнив готувалися усю зиму, весну, а її початок ставав святом. Селяни одягали білі святкові сорочки і виыезжали на ніч в полі, щоб з першими променями сонця почати жнива. Це було справжнє свято.
Скільки ж чудових слів про хліб зберігає народ у своїй казні — усній народній творчості! «Хліб — усьому голова», «Хліб — народне добро», «Ціна хлібу — життя».
Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб? Він пахне диханням косарів, вогнем гарячої доби, працею і творчістю, людською гарячою потім. Він пахне солодко, як пахнуть медові стільники. Нехай він, хліб, — совість наша — завжди лежатиме на столі; на вишитому рушнику, а нашою першою молитвою нехай буде хвала хлібу. Нехай на черствішає хліб, оскільки говорять в народі, що коли черствішає хліб, черствішає і душа, і совість. Так буде усе життя хліб на столі.
Leave a Reply