Ви тут: Головна > Твір роздум > За що я люблю своє місто (твір-роздум)

За що я люблю своє місто (твір-роздум)

Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю… Напевно, за те, що ти є. Це так добре — те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в людини два рідних міста? Або три? Ні. Воно може бути тільки одне. І для мене це ти. Що ти кажеш? Ти не ідеальне? А яке ідеальне? І яка різниця, ідеальне ти чи ні? Ти просто моє місто.

Моя подруга, що недавно повернулася з Москви, продзижчала мені вуха про красу Арбата, Красної площі і їм подібних визначних пам’яток російської столиці. Не ображайся на неї. Адже те, що вона захоплюється іншим містом, не означає, що вона не любить тебе. Мені теж, як і їй, подобається Москва. На світі багато красивих міст. Але хіба в Римі я народилася? Хіба в Парижі ходила до дитячого садка? Хіба я в Нью-Йорку пішла в школу і знайшла друзів? Хіба в Сіднеї живе моя родина? Ні, це все відбувалося і відбувається в Харкові, моєму рідному місті. Деякі вважають, що нерозумно порівнювати тебе, наприклад, з Парижем. А нам хіба що? У кожного своя думка. Не будемо нікого переконувати — це безглуздо. Але ти любиш кожного свого мешканця, адже так? Ти любиш їх усіх, усіх людей, що коли-небудь жили на твоїй землі. Навіть незважаючи на те, що вони можуть поставити порожню пляшку з-під напою просто посередині твого тротуару, а потім кричати, що їхнє місто брудне. І ще на багато чого ти закриваєш очі — твоя любов схожа на материнську, вона прощає все. І я сподіваюся, що коли-небудь твої мешканці віддячать тобі за неї. Адже ти — горде красиве місто, перша столиця нашої країни. Тебе відвідував Петро І й інші великі люди. Ти дав притулок і виховав мислителів і письменників Сковороду і Гулака-Артемовського, композитора Лисенка, астронома Барабашова і знаменитого анатома Воробйова. Деякі твої будинки проектував сам Бекетов. Твоя площа Свободи — друга за величиною у світі. У тебе двадцять два вузи. Люблять тебе студенти! Багато молоді на твоїх вулицях, а про парк Шевченка й казати нічого! Твій Оперний — «місто в місті», і в ньому виступають знаменитості. Твій парк імені Горького люблять і дорослі, і діти. Одного разу у вересні весь наш клас утік з уроків і катався на «Сюрпризі» і «Ланцюгах» доти,доки в кожного з нас не закінчилися гроші. Додому, природно, ми йшли пішки. Йшли твоїми вулицями, розмовляли, сміялися, співали, кричали, і, здавалося, разом з нами радів і ти…

Харків мій, рідний і гарний! Люблю я тебе. Люблю твої парки, сквери, сади, проспекти, площі, театри, музеї, школи, магазини, кафе, клуби… Усього люблю тебе. Нехай ти не найбагатше і не найщасливіше місто на землі, нехай у тебе є недоліки, але ти — моє рідне місто, а виходить, для мене найкраще!

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Залишити коментар