Ви тут: Головна > Твір роздум > Вибір професії (Твір — міркування)

Вибір професії (Твір — міркування)

Кожен з нас знає про роль зірок у Всесвіті, де все постійно змінюється. Набуває нових форм і наша свідомість; під впливом законів природи, закономірностей змінюється наш настрій, наші емоції, кольори нашого життя. І десь у 16—17 років постає проблема: для чого живеш, яку роль виконуватимеш у цьому світі. Переконана: в короткому існуванні ми мусимо встигнути знайти своє місце, бо часу не помилки у нас немає, тим паче на їхнє виправлення.

З дитинства мрію стати вчителем. Девізом свого життя обрала слова:

Із безлічі професій на Землі,

Які вже є, яких ще будуть вчити, —

Є головна, як віщий, сущий хліб,

І назва цій професії — Учитель.

Дуже люблю дітей. Розумію, що вони — не піддослідні кролики, на яких можна випробовувати неякісну вакцину. Порівнюю вчителя з хірургом, хоч і між цими двома поняттями вбачаю суттєву відмінність. Педагог формує особистість дитини, лікар-хірург дбає про здоров’я. Це за умови, коли вони — справжні професіонали. А коли ні?! Один хибний крок — і дитина стає калікою. От тільки хірург калічить тіло, а вчитель — душу.

Вам, можливо, дивно чути ці слова від мене, 17-річної дівчини з провінційного міста. Але особисто мені, зізнаюсь, дуже боляче, коли близькі люди кажуть: «Подумай про майбутнє. Хіба ж, працюючи в школі, ти зможеш забезпечити собі нормальне існування. Усі ті рожеві мрії про шану, повагу і вчительську гордість занадто вже хибні й химерні». Реальність. Вона жорстока. Але я відмовляюся розуміти її, ту реальність.

У тих, для кого платня за працю —проблема номер один, виникає ще одне питання: а де ж справедливість, чому держава може забезпечити гідного життя педагогам?

Думаючи виключно про матеріальне, мало хто з нас істинно, глибоко замислюється над глобальністю проблеми неякісної освіти. Навмисне! Не можна допустити повної деградації і виродження цілої нації. Сьогодні, як ніколи, потрібно боротися за відродження моральних цінностей. Для цього ми повинні перш за все щось у власній свідомості, зламати застарілі стереотипи і позбавитись від власних амбіцій. На плечі вчителя покладено величезну відповідальність за розвиток кожної дитини. Завдання вчителя — оволодіти складним мистецтвом побудови особистості, щоб навчити школярів творити вічне, шукати досконалої форми і прагнути досконалості у найменший деталі. Кожна самотня душа мусить досягнути генія віртуозного таланту так само, як кожна людина повинна само реалізуватися у своєму житті. Саме до цієї мети має наблизитись справжній учитель. Я хочу бути (і докладу для цього всіх зусиль) таким вчителем, незважаючи ні на що!

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Залишити коментар