Ви тут: Головна > На вільну тему > Подорож по Росії (По особистих враженнях)

Подорож по Росії (По особистих враженнях)

(1 варіант)

Подорожувати по Росії можна не тільки вшир, але й углиб. Росія велика не тільки по території, займаної їй, але й по глибині й розмаїтості почуттів, настроїв, характерів і взаємин. Якщо взяти літературу, то я не зустрів у жодній іншій країні такого достатку письменників, добутків, тим більше таких, у яких автор пише про свою Батьківщину. У них відчувається більша сила й любов до Батьківщини. У поезії жоден стих так не відобразить красу Батьківщини й любов до неї, як росіянин. Любов до Батьківщини виражаєте через любов до свого народу, природі. Російські письменники найбільш читаемы у світі; і в наших школах величезна увага приділяється саме Російській літературі. Росія із селами, церквами, полями, ріками й лісами — саме про цю Росію мріють більшість російських письменників. Росія з більшими духовними цінностями й традиціями. Наші літописці зберегли історію Росії до наших днів. День у будинках починається й кінчається молитвою. До роботи відношення з повагою. Любов до землі й до Батьківщини допомагала росіянином відстоювати своя батьківщина в боротьбі із завойовниками. Але тільки росіяни могли перебувати довго в кріпак і просто залежно від своїх панів; тут вони показують смиренність. Дійсно, Росія — країна протилежностей, і в той же час тут усе зв’язано й закономірно. Росія — країна багатств матеріальних і духовних, і в інших країнах великий попит на цінності. Зараз дуже часто можна почути, як нелегально вивозяться за кордон картини, ікони, церковні приналежності й предмети побуту, культури росіянці. Росія — це третя культура, вона перебуває між Сходом і Заходом, поєднує в собі ці культури й створює нову. У Росії, на відміну від інших країн, велике значення мають духовні цінності, і вони переважають над матеріальними. Цим пояснюється багатство в оздобленні церков, святих місць і всього того, що тісно пов’язане з духовністю. Росія також поєднує духовності західних і східних религий. Але зараз духовний потенціал, накопичений нашими предками, починає виснажуватися. Що ж губить колишню Росію, чому міняється відношення росіян до своїх духовних цінностей? Із соціальних причин — це різкі зміни в сімнадцятому році XX століття. Після цього часу йшов тривалий і глибокий процес викорінювання релігії і як забобонів, пов’язаних з нематеріальним, і як духовних цінностей, відображених у заповідях Біблії, і як духовних православних традицій

Початок дев’яностих років… Починається усвідомлення часу застою. Росія починає називатися Росією, іде зміна політичного ладу, культури. «Допомога» приносить Захід і Америка. З’явилася воля всього. Відкриваються багато церков, і величезні потоки людей заюшили туди. Люди відвідують церкви, хрестяться. Що ж, відбувся духовний перелом більшості, развеяние сімдесятирічних туманів у релігії. Не зовсім. Люди зовні намагаються показати це. Рівень духовності не тільки не підвищився, але він понизився за цей короткий проміжок часу від 1991 року до нинішнього часу. Церква перетворилася з будинку Божия, духовного пристановища людей, у торговельний намет церковними приналежностями й просто речами, пов’язаними з культурою. Який же тут підйом духовності, якщо в Біблії говориться, що церква не повинна перетворюватися в торговельну крамницю, що любов і віра в духовне не повинні проявлятися через любов у матеріальні речі. Бог усередині нас — так само говорить Біблія. Людині навіть не обов’язково ходити в церкву, якщо він розвинений духовно. Зараз по телевізорі можна побачити співаків, металістів і тому подібних, які не тільки пісень, але всім своїм видом показують себе не із кращої сторони, хоча, може бути, ця сторона в них і є краща. На груди в них висять більші золоті й срібні хрестики, і вони смикаються разом з ними. Хіба тут можна говорити про духовність? Але, я думаю, цей сплеск «показухи» умре незабаром. Зараз усе більше люди усвідомлюють що відбувається й дійсно стають ближче до колишніх цінностей

Допомога й вплив Заходу й США, з одного боку, допомагають, з іншого боку — розбещують нас. Фільми, мультфільми їх несуть більшу підсвідому агресію; новітня техніка, предмети побуту — все це добре в міру, а відбувається залежність людей від усього цього. Це веде до зниження духовного рівня й руйнуванню духовних структур

Останнім часом почастішали хвороби людей. Чому? Зараз у результаті вдосконалення техніки з’являється нова медична апаратура. Великий розвиток науки, збільшення знань, усе більше методів лікування хвороб. Але стан суспільства не поліпшується. Раніше адже було менше хвороб. Хвороби виникають у результаті духовного розпаду суспільства. Вилікувавшись духовно, можна вилікуватися фізично. Але це не виходить, що всі лиха пов’язані з ростом науки. Повинне відбуватися об’єднання двох протилежностей: науки й релігії, матеріалістичних поглядів і ідеалізованих; і культура повинна бути нерозривно зв’язана сцивилизацией.

Ріст цивілізації обумовлений війнами, тому що в результаті воєн виникають нові пристосування й росте наука. Закономірності розпаду цивілізації у зв’язку зі збільшенням їхньої моці можна простежити ще з легенди про Атлантиду, потім антична Греція, Римська імперія й т, буд. Зі збільшенням «культури» відбувається притягання й залежність людей від матеріального

Із усього сказаного підходимо до висновку. Росія в першу чергу країна духовних цінностей, що показує її культура в справжньому змісті цього слова, а виходить, звідси повинне піти відродження цивілізації, тому що суспільство, вилікувавшись духовно, вилікується фізично.

Росія ще живе, Росія первісна, де збережені цінності духовні — це в основному села в глибинці. Тут малими темпами розвивається цивілізація, але зберігається й збільшується духовний потенціал. Дійсно, для підвищення цивілізації небажано користуватися знаннями, придбаними іншими, більше високими цивілізаціями, тому що підвищення рівня знань без підвищення духовності й культури веде до розладу між ними й загибелі цивілізації. Отриманими, але не усвідомленими знаннями варто розпоряджатися обережно. У світі йде постійне відновлення цивілізацій через причини, показаних вище, і роль відновлення нашої цивілізації взяла на себе Росія з більшим духовним потенціалом

(2 варіант)

Росія!!! Правда, звучить? Ще б, все — таки Батьківщина. Як для американця Сполучені Штати Америки, як для француза Франція, для мене Росія значить дуже багато чого. І пускай вони живуть краще, ніж ми, але все — таки я пишаюся тим, що саме в цій країні я народився, виріс і продовжую жити, И в мене немає бажання їхати куда — либо, пускай навіть у найрозвиненішу, у саму демократичну країну. Я не засуджую тих, хто покинув Росію. У багатьох минулого на це вагомі причини, у кожного свій шлях. Комусь не давали нормально працювати, комусь нормально жити, хтось їде в пошуках кращого життя. Але все — таки, якщо в людини справжня російська душа, він не зможе покинути Росію або виїде по не залежним від нього причинам і буде все життя тужити за Батьківщиною. Прикладом тому є наші письменники, учені

Все — таки в Росії жити дуже цікаво. Немає такої одноманітності, як у розвинених країнах. Щодня щось міняється, щось відбувається Все це стосується економічних, політичних сторін нашого життя. Але мені все — таки ближче відносини між людьми в нашій країні. Пускай я більшу частину Росії не охоплю, але, по — моєму, скрізь всі дуже схоже.

Ну, насамперед цей своєрідний поділ людей. Як в Америці існує расова дискримінація, так і в нас національна. І що саме цікаве, у нас на цьому не зупинилися. Почали розділяти на міські й «сільських». І що саме смішне, «сільські» себе розділяють на близько живучі до міст і живучих в «глухомані».

У місті теж цікаві відносини: з’явився поділ по районах, а в Москві навіть по мікрорайонах. Мають місце такі заходи, як розбирання, поділ території. Прикладом можна взяти хоча б наш Борисовский проїзд: таки суворі відносини між сьомим «старим» і сьомим «новим», хоча їх розділяє всього лише дорога, а про таких «прославлених» райони, як Замоскворечье й Таганка, і говорити нема чого. Особисто мене все це захоплює, але пригнічує те, з якою жорстокістю відбуваються всі ці розбирання. І що мені найбільше не подобається, так це коли мої друзі починають похвалятися своїми «героїчними» учинками: когось побили, щось зламали, скільки разів забирали в міліцію, скільки разів напивався й до якого стану тощо. І практично це відбувається через те, що їм нема чим зайнятися. І все — таки навіть серед таких людей можна знайти нормальну людину. Коли я написав слово «нормальний», я зовсім не хотів їх скривдити, просто я хотів сказати, що людина повинен більше творити, чим руйнувати. Дивно, але, коли починаєш думати про те, чому це так відбувається, приходиш до того, що все перебуває в дуже тісному взаимоотношении, одне випливає з іншого. Так і в цьому випадку. Чому в дитини погане виховання? Тому що батьки погано виховали. А це чому? Тому що батьки або так само виховані, або дуже завантажені роботою, і пішов ланцюжок. Взагалі на особистому досвіді й за особистими спостереженнями дитина має потребу в гарному вихованні й догляді до класу третього — четвертого, і потім просто потрібно його контролювати, не лізти в його особисте життя, а саме головне — це прислухатися до нього, до його проблем. До речі, я дуже вуж вийшов від теми, і тому повернемося до відносин місто — село

Цікаві відносини жителів інших міст, сіл до москвичів У скількох містах я не був, до нас ставляться так, як ми ставимося до іноземців, практично чисто за своїх нас не вважають. Деяка повага все — таки є, а от відвертості не вистачає. Може бути, хтось скаже, що це дріб’язку й так можна прожити. Але фактично ми ж піднімаємо себе стосовно жителів тих же селищ, сіл. А як ми зможемо потім вирішити їхньої проблеми?

Коли переїжджаєш із міста в місто, бачиш ці селища, села, хутори, і, дивлячись у вікно, якось тужливо стає. Як же тут можна жити: бездоріжжя, навкруги бруд. Господи, я б там не прожив і півроку, а люди живуть і навіть деяким подобається. Просто їм вселили, що все отлично, жити можна, вони й нормального життя ніколи не бачили. Але побачивши всього цього стає якось кривдно, що ти нічим не можемо импомочь.

Дивно, але мені чомусь нічого гарного в голову не приходить, розповідаю тільки про наші проблеми. Але все — таки спробую

Саме прекрасне — це те, що Росія багата талантами. Це ми знаємо з уроків історії, та й самі бачимо щодня по телевізорі якесь нове досягнення російських ентузіастів. Але така наша система, що в нас у країні всі ці винаходи не доходять до нас, а бачать світло тільки за рубежем. Хоча є приклад, коли держава сприяє винахідникам, — це оборонна промисловість. Так з’явилися танки, літаки, яким за кордоном немає аналогів. А так нашумілий супервертоліт «Чорна акула», за яким полювали всі розвідки миру. Та й не тільки у військовій справі, і в спорті були або є, практично в кожному виді, олімпійські чемпіони, чемпіони миру. Так що говорити, багато в нас талантів, їм тільки потрібно трошки допомогти, посприяти. Але це вже від нас не залежить і дуже смутно. Але в принципі не так всі й погано. Росія — велика країна, у цьому ми переконувалися й, я впевнений, будемо переконуватися

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Залишити коментар