Ви тут: Головна > Грабовський Павло, Твори з української літератури > П. Гулак-Артемовський та його творчість

П. Гулак-Артемовський та його творчість

П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40—60 років XIX століття.

Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті.

Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, навчаючись і працюючи в Харківському університеті, саме в Харкові П. Гулак-Артемовський почав писати твори українською мовою, ставши одним із перших утверджувачів в українській літературі народної мови.

П. Гулак-Артемовський уперше в українській літературі виступив у жанрі романтичної балади. Балади його були принципово новим явищем в історії української літератури: в писемну літературу входила народна мова з різноманітними ліричними народнопісенними мотивами.

Балада «Рибалка», створена за сюжетом однойменної балади Й. В. Гете, вражала читачів народнопісенним колоритом мови, мелодійністю. Народного гумору сповнена балада «Твардовський», сюжет якої П. Гулак-Артемовський запозичив у А. Міцкевича:

Ріжуть скрипки і бандури,

Дівчата гопцюють;

Хлопці, піт аж ллється з шкури,

Коло їх гарцюють.

Великої популярності в 20-ті роки XIX століття набули байки поета. Чому? Байки — своєрідний та цікавий жанр. Вони дають можливість висловити сатиричні думки митця. Саме в байці вперше зазвучали протипанські мотиви П. Гулака-Артемовського, а його казка-байка «Пан та Собака» належить до найбільш гострих творів української літератури цього періоду. Реалістично зображуючи тогочасне життя, П. Гулак-Артемовський в алегоричних образах Пана та Собаки показує взаємини кріпосника і кріпака. Застосувавши розповідну манеру народного оповідання, поет показує вірного працьовитого селянина-кріпака, який зазнає знущань під пана за свою чесну, сумлінну працю:

…Аж ось пан прибіг:

«Лупіть Рябка, — сказав, — чухрайте!.. Ось батіг!»

Ідейний зміст байки-казки був співзвучний з тогочасним прагненням боротьби проти кріпацтва, проти ставлення до кріпака як до робочої худоби. Автор наголошує:

Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума угодити!

Лірика П. Гулак-Артемовського сповнена народнопісенних мотивів:

Світить місяць у віконце,

Та в очах темніє! Сяє в небі ясне сонце,

Та серце не гріє! Коли б швидше вже отая

Зірочка засяла, От тоді б то болість злая

Камнем з серця спала!

Ліричні твори поета захоплюють мелодійною мовою, пересипаною народними образами, порівняннями, епітетами.

Активна літературна діяльність П. Гулака-Артемовського в перші десятиріччя XIX століття поступається перед наукою, бо, працюючи деканом, а згодом і ректором Харківського університету, поет починав службову кар’єру, здобув професорське звання, очолив один із перших університетів України.

Своїми кращими творами П. Гулак-Артемовський збагатив українську літературу, вони позитивно вплинули на літературний процес в Україні І половини XIX століття, розширили зв’язки з іншими слов’янськими літературами.

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Залишити коментар