Ви тут: Головна > На вільну тему > Незабутній і невмирущий Володимир Івасюк

Незабутній і невмирущий Володимир Івасюк

Умирають співці — пісні залишаються. Інколи трапляється, що ім’я автора губиться серед віків, а пісня живе — стає народною. Люди приймають те, що їм близьке, що хвилює душу і серце.

Поет і композитор Володимир Івасюк прожив коротке життя — йому було лише тридцять років, коли загинув за нез’ясованих обставин. Лікар за професією (закінчив Львівський медичний інститут). За покликанням — пісняр. У досить короткий проміжок часу створив близько сорока пісень на слова сучасних йому поетів, видав кілька пісенних збірок. Писав не лише музику, а й слова. «Я піду в далекі гори», «Два перстені», «Пісня буде поміж нас» — це повністю його пісні: і слова, і музика В. Івасюка.

Про пісню «Водограй» хочеться сказати окремо. Вона мені дуже близька, хоч і написана вже давно. Як на мій погляд, це не просто пісня — це художня розповідь про чудовий край: Карпати!

Котить хвилі наш Черемош, А куди — не знає, Поміж гори в світ широкий Тече, не вертає.

Хто був у Карпатах, той зрозуміє моє захоплення цим краєм. Я була у Прикарпатті, в м. Яремчі, бачила річку Прут, печери Олекси Довбуша. Була біля водограю і не могла не співати: «Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста…»

Саме тут, у Яремчі, знімався телефільм «Червона рута» — про це нам розповіли місцеві жителі. І як було не згадати незабутнього і невмирущого Івасюка, його пісні, що живуть і нині, радують душі багатьох.

Пісня «Червона рута» дала назву не лише телефільмові — з 1989 року в Україні проходить щорічний всеукраїнський фестиваль сучасної української пісні і музики «Червона рута». Таланти не вмирають — вони живуть в піснях. І В. Івасюк — серед нас.

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Залишити коментар