Минули десятиліття від того часу, як відгриміли бої Великої Вітчизняної війни на нашій землі. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не вдасться підрахувати!..
А скільки залишилося могил невідомих солдатів! Переважно тих юнаків, які ще тільки вчора ходили на побачення, а сьогодні повинні були віддати життя за визволення Батьківщини, за нас із вами. За те, щоб ми мали світле майбутнє без війн, без горя…
Ми не повинні забувати Велику Вітчизняну війну, щоб не допустити іншої. І пам’ятати тих, кого вже немає. Звертаюсь до однолітків із закликом: «Давайте згадувати про ветеранів не тільки 9 Травня»! Низький уклін їм усім за мужність!
Схожі записи з категорії На вільну тему
Подорож по Росії (По особистих враженнях)Твір на тему»Україна моя Батькивщина»
Відгук про твір мистецтва
Величальна пісня матерям
«Яке це щастя — бути молодим» (В. Сосюра)
Державний суверенітет
Оленчине літо
Приклад стійкості духу
Життя — це любов
Яким я бачу світ