Мольєр «Міщанин в дворянстві»

Новий художній напрям в літературі XVII ст. — класицизм — знову, як і попередники, пора бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталону. П’єса відомого комедіографа Мольера «Міщанин в дворянстві» стала втіленням рис класицизму (лат. classicus — зразковий), якому властиві нормативність правил, ієрархія жанрів (низовина на високі, середні, низькі), культ розуму, гармонійність форм.

Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса і істина досягаються через розум. У класицизмі, як літературному напрямі, в драматургії існувало правило трьох єдності : дії (головна дія не повинна перериватися не пов’язаними з нею прямо подіями і епізодами), часу (події повинні завершуватися упродовж однієї доби), місця (місце дії залишається незмінним).

В протилежність бароко, якому характерні блискучість і підведена стилю, представники класицизму подали сувору композицію, ясність і точність мови.

До низького жанру в ієрархії жанрів класицизму відноситься комедія (греч. komodia: від komos — весела процесія і ode — пісня) — драматичний твір, в якому засобами комічного (гумору, сатири, іронії, сарказму та ін.) розвінчуються негативні явища, розкривається смішне в навколишній дійсності або в людині. Героями комедії є представники середнього і низького класів.

Комедія як жанр ділиться на комедію-балет, комедію ситуацій, комедію характерів, комедію масок і тому подібне).

П’єса Мольера «Міщанин в дворянстві» має риси комедії-балету, в якій об’єднується слово, танець, пантоміма, музика, образотворче мистецтво, і риси комедії характерів, побудованої на викриванні рис вдачі, які викликають сміх.

Комедія «Міщанин в дворянстві» породжує масу питань, серед яких і такі : які громадські явища штовхнули Мольера на створення цього епохального твору?

Напевно, головною причиною написання комедії «Міщанин в дворянстві» постійна життєва потреба суспільства в твердженні в житті і мистецтві світлого розуму, логіки, суворого порядку і моральності.

До Мольера відомі письменники пори класицизму Корнель і Расин у своїх творах затверджували, що справжня людина у будь-якій ситуації здійснюватиме відповідно до вимог здорового глузду і обов’язку, хоча через це страждатимуть його почуття. На відміну від своїх попередників, Мольер йде далі: він стверджує, що серце і розум мають бути в гармонії, тому не лише простак Журден висміюється в п’єсі, але і аморальний аристократ Дорант з холодним егоїстичним розумом.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*