Ви тут: Головна > Інші > Короткий зміст розповіді Лидгрен «Пеппи Довга панчоха»

Короткий зміст розповіді Лидгрен «Пеппи Довга панчоха»

Пеппи Довга панчоха — одна із самих фантастичних героїнь Астрид Линдгрен. Вона робить усе, що хоче. Спить із ногами на подушці й з головою під ковдрою, вертаючись додому, задкує всю дорогу задом, тому що їй не хочеться розвертатися і йти прямо.

Але саме дивне в ній те, що вона неймовірно сильна й моторна, хоча їй усього дев’ять років. Вона носить на руках власний коня, що живе в її будинку на веранді, перемагає знаменитого циркового силача, розкидає в сторони целую компанію хуліганів, що напали на маленьку дівчинку, спритно виставляє із власного будинку цілий загін поліцейських, що прибули до неї, щоб насильно забрати неї в дитячий будинок, і блискавично закидає на шафу двох громив злодіїв, які вирішили неї ограбувати

Однак у розправах П. Д. немає ні злості, ні жорстокості. Вона надзвичайно великодушна зі своїми поваленими ворогами. Що осоромилися поліцейських вона пригощає тільки що спеченими булочками. А сконфужених злодіїв, що відпрацьовують своє вторгнення в чужий будинок тим, що вони всю ніч танцюють із П. Д. твіст, вона великодушно нагороджує золотими монетами, цього разу чесно заробленими ними, і радо пригощає хлібом, сиром, шинкою, холодною телятиною й молоком. Причому П. Д. не тільки надзвичайно сильна, вона ще й неймовірно багата й могутня, адже її мама — ангел на небі, а тато — негритянський король

Сама ж П. Д. живе разом з конем і мавпочкою, паном Нильссоном, у старому напіврозваленому будинку, де вона влаштовує воістину королівські бенкети, розгортаючи качалкою тісто прямо на підлозі. П. Д. нічого не варто купити для всіх дітей у місті «сто кіло льодяників» і цілий магазин іграшок. По суті справи, П. Д. не що інше, як мрія дитини про силу й шляхетність, багатстві й щедрості, могутності й самовідданості. Але от дорослі П. Д. чомусь не розуміють

Міський аптекар просто лютішає, коли П. Д. запитує його, що потрібно робити, коли болить живіт: жувати гарячу ганчірку або лити на себе холодну воду. А мама Томми й Анники говорить, що П. Д. не вміє поводитися, коли та в гостях одна заковтує цілком вершковий торт. Але саме дивне в П. Д. — це її яскрава й буйна фантазія, що проявляється й у тих іграх, які вона придумує, і в тих дивних історіях про різні країни, де вона побувала разом з татом, капітаном далекого плавання, які вона тепер розповідає своїм друзям

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Залишити коментар