Якою важливою для художнього твору є його назва! Саме в ній, як правило, міститься стисло сформульована тема або ідея, саме вона, назва, покликана привернути увагу читача.
Роман П. Мирного та І. Білика має дві назви. У 1880 році в Женеві його було надруковано під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Коли ж твір перевидавали в Україні у 1905 році, на обкладинці стояло: «Пропаща сила». Як же виникли ці дві назви і що вони означають?
Відомо, що в основу роману було покладено історію, почуту П. Мирним під час подорожі від Полтави до Гадячого. Це булa розповідь візника про відомого у тій місцевості розбійника. Василя Гнидку. Зацікавлений долею вбивці, П. Мирний відобразив її спочатку в нарисі, потім у повісті «Чіпка», де мав на меті проаналізувати причини приходу селянина до злочину. Автор спробував вигадати дитинство майбутнього розбійника, щоб у цьому життєвому періоді пошукати, що ж могло штовхнути людину на криваву стежку. А потім до роботи долучився І. Білик, брат Панаса Мирного, вчений і письменник. Він порадив розширити межі твору, сам доповнив його історичною частиною, додав до розділів окремі характеристики і запропонував нову назву — вираз із Біблії.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — назва алегорична. Вона пов’язана з первісним художнім задумом — проаналізувати причини протесту селян проти суспільних умов. Саме так — як протест — оцінив П. Мирний вчинки Василя Гнидки, а потім і свого героя Чіпки Вареника. Ще в документальному нарисі автор зауважив, що його персонаж — скалічена дитина свого віку, свого суспільства. Але, не зумівши знайти свого місця у «непроглядному мороці» неправди, він знаходить утіху в злочинах. Тобто головна причина злодійств реального Гнидки і вигаданого Чіпки криється у несправедливому суспільному устрої, який не може не викликати протесту пригнічених і ображених.
У сюжеті є багато епізодів-обвинувачень проти кріпацтва і пореформеної дійсності. В обох епохах панували розкіш, жорстокість і безкарність одних і безправ’я, злиденне існування інших. Якби життя було справедливим, народ би не бунтував — якби було що їсти й пити, не ревли б воли. Біблійний вислів у назві роману був спрямований проти суспільних устоїв, а тому в царській Росії такий твір не міг задовольнити цензуру.
Друга назва — «Пропаща сила» — переносила обвинувачення з суспільства на особу, яка була народжена для справ, можливо, значних і прекрасних, але не зуміла себе реалізувати, не розкрила потенційні якості і можливості. Хто в цьому винен? Мабуть, однозначно відповісти не можна: напевне, і суспільство, і сам герой.
Мені здається, що друга назва є точнішою, бо вона враховує дві обставини, соціальну і психологічну, без поєднання яких важко зрозуміти й оцінити людські вчинки.
Схожі записи з категорії Мирний Панас
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» скорочено ч3«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» скорочено ч2
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» скорочено ч1
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П.Мирний
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П.Мирний аналіз
Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного «Хіба pевуть воли, як ясла повні?») (ІІ варіант)
Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного «Хіба pевуть воли, як ясла повні?») (І варіант)
Вибір життєвого шляху героями роману П. Мирного «Хіба pевуть воли, як ясла повні?»
Пошук ідеалів і пpоблема вибоpу в pомані Панаса Миpного «Хіба pевуть воли, як ясла повні?»
Трагедія жінки (за романом П. Мирного «Хіба pевуть воли, як ясла повні?»)