Ви тут: Головна > Мирний Панас > Ідея алегоричної назви роману П. Мирного «Хіба pевуть воли, як ясла повні?»

Ідея алегоричної назви роману П. Мирного «Хіба pевуть воли, як ясла повні?»

Якою важливою для художнього твору є його назва! Саме в ній, як правило, міститься стисло сформульована тема або ідея, саме вона, назва, покликана привернути увагу читача.
Роман П. Мирного та І. Білика має дві назви. У 1880 році в Женеві його було надруковано під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Коли ж твір перевидавали в Україні у 1905 році, на обкладинці стояло: «Пропаща сила». Як же виникли ці дві назви і що вони означають?
Відомо, що в основу роману було покладено історію, почуту П. Мирним під час подорожі від Полтави до Гадячого. Це булa розповідь візника про відомого у тій місцевості розбійника. Василя Гнидку. Зацікавлений долею вбивці, П. Мирний відобразив її спочатку в нарисі, потім у повісті «Чіпка», де мав на меті проаналізувати причини приходу селянина до злочину. Автор спробував вигадати дитинство майбутнього розбійника, щоб у цьому життєвому періоді пошукати, що ж могло штовхнути людину на криваву стежку. А потім до роботи долучився І. Білик, брат Панаса Мирного, вчений і письменник. Він порадив розширити межі твору, сам доповнив його історичною частиною, додав до розділів окремі характеристики і запропонував нову назву — вираз із Біблії.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — назва алегорична. Вона пов’язана з первісним художнім задумом — проаналізувати причини протесту селян проти суспільних умов. Саме так — як протест — оцінив П. Мирний вчинки Василя Гнидки, а потім і свого героя Чіпки Вареника. Ще в документальному нарисі автор зауважив, що його персонаж — скалічена дитина свого віку, свого суспільства. Але, не зумівши знайти свого місця у «непроглядному мороці» неправди, він знаходить утіху в злочинах. Тобто головна причина злодійств реального Гнидки і вигаданого Чіпки криється у несправедливому суспільному устрої, який не може не викликати протесту пригнічених і ображених.
У сюжеті є багато епізодів-обвинувачень проти кріпацтва і пореформеної дійсності. В обох епохах панували розкіш, жорстокість і безкарність одних і безправ’я, злиденне існування інших. Якби життя було справедливим, народ би не бунтував — якби було що їсти й пити, не ревли б воли. Біблійний вислів у назві роману був спрямований проти суспільних устоїв, а тому в царській Росії такий твір не міг задовольнити цензуру.
Друга назва — «Пропаща сила» — переносила обвинувачення з суспільства на особу, яка була народжена для справ, можливо, значних і прекрасних, але не зуміла себе реалізувати, не розкрила потенційні якості і можливості. Хто в цьому винен? Мабуть, однозначно відповісти не можна: напевне, і суспільство, і сам герой.
Мені здається, що друга назва є точнішою, бо вона враховує дві обставини, соціальну і психологічну, без поєднання яких важко зрозуміти й оцінити людські вчинки.

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Залишити коментар