Ви тут: Головна > Толстой Лев > Художня своєрідність розповіді Л. Н. Толстого «Після балу»

Художня своєрідність розповіді Л. Н. Толстого «Після балу»

Розповідь «Після балу», написаний в 1903 році, невеликий по обсязі, але вкрай глибокий по думці, а також володіє рядом художніх особливостей, які заслуговую докладного розгляду

Цей добуток являє собою по композиції розповідь у розповіді. Один з героїв, Іван Васильович, після мови про те, що для «особистого самовдосконалення потрібно спочатку змінити умови, у яких живуть люди»,висловлює власну думку із цього приводу. Він уважає, що «вся справа у випадку, і на підтвердження розповідає епізод зі свого життя. Це історія його любові, про те, як «все життя перемінилося після єдиної ночі, а скоріше ранку».

Розповідь «Після балу» побудований, можна сказати по кільцю. Добуток завершується бесідою тих же героїв, про які говорилося на початку розповіді. Між цими діалогами розташований монолог головного героя, переривається іноді різними коментарями співрозмовників. Цей монолог являє собою практично самостійний добуток, тобто в ньому є необхідні елементи композиції, сюжет і т.д. Історію, що викладає Іван Васильович, можна розділити на дві різко протипоставлені один одному частини. Блискучий, гучний бал і тихий, мрячний ранок. Обидві частини об’їдені не тільки образом оповідача, але й такими персонажами, як Варенька Б., а також її батько

Страшна, жорстока сцена екзекуції потрясла Івана. Він не дізнавався милого й добродушного полковника, що побив «переляканого малорослого», військовослужбовця за те, що він недостатня сильно вдарив червону спину товариша. У сцені балу полковник, перш ніж танцювати з дочкою, надягає замшеву рукавичку, тому що вважає, що «треба все за законом». Коли татарина проженуть крізь лад, те цією же рукою в рукавичці він б’є по особі солдата. Імовірно, він надходить саме так, тому що й у цьому випадки все повинне бути по законі

Таким чином, у розповіді «Після балу»не тільки відтворені історично точні картини життя, але й піднімаються філософські проблеми. На думку Толстого, цей герой ішов по шляху самовдосконалення. Автор розповіді вважав, що така позиція — один зі шляхів опору злу. Ця розповідь вплинула на сучасників. Проблеми, які піднімаються в цьому добутку, актуальні й у наш час

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Залишити коментар