Ви тут: Головна >Архіви рубрики ‘Квітка-Основ’яненко Григорій

Зображення життя й побуту селян у повісті Квітки-Основ’яненка «Маруся»

У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII — початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення до народу, співчував його тяжкому становищу, засуджував панів і сільську владу. Повість «Маруся» Г. […]

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Комментарии0

«Маруся» Г. Квітка-Основ’яненко (2)

(1832) Літературний рід: епос. Жанр: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова). Тема: зображення життя українського селянства, праця, побут і зви­чаї народу. Головна ідея: оспівування високих морально-етичних якостей прос­тої людини. Головні герої твору: Наум Дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі). Сюжет: розповідь про сім’ю Наума Дрота — на весіллі подруги Ма­руся […]

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Комментарии0

«Маруся» Г. Квітка-Основ’яненко

Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість «Маруся» стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Комментарии0

Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»

«Конотопська відьма» — найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, незлостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а усяку […]

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Комментарии0

Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»

Повість «Конотопська відьма» Квітка написав на основі народних вірувань у відьом, чортів і упирів. Казкова, на перший погляд, основа повісті насправді ґрунтується на реальних фактах. Надсилаючи рукопис П. Плетньову, Квітка писав, що «все це засновано на розповідях старожилів» та що навіть топлення уявних відьом нещодавно відновила поміщиця сусідньої губернії. Детально описав письменник дуже поширений в […]

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Комментарии0

Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»

У повісті «Конотопська відьма» письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті — сотник Забрьоха та писар Пістряк. їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: «…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками». Я думаю, […]

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Комментарии0

«Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка — зразок сентиментально-реалістичної повісті

Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості — це повість «Маруся». Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире […]

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Комментарии0

Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка

Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість «Маруся» стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]

    Корисний матеріал? Додай в закладки:

Комментарии0